Рециклінг руйнації

Модель циркулярного відновлення, що перетворює пластикові відходи на ресурс місцевої економіки, нові продукти та робочі місця.

Руйнація → матеріал → система → економіка → нове використання.

11 000+

Пошкоджених і зруйнованих обʼєктів.

Херсон · дані Стратегії · VERIFY DATE

PVC. Віконна рама. Не сміття.

Ми маємо намір втілити в життя проєкт, який поєднує економічний розвиток, соціальну відповідальність та турботу про довкілля. Це створення економічно, екологічно та соціально відповідної програми ефективної системи збору, логістики та переробки пластику з пошкоджених будівель і пластикових відходів руйнації на відновленому заводі пластикової переробки. Також передбачено проведення інформаційної кампанії для населення, створення замкненого циклу переробки пластику, забезпечення нових робочих місць, покращення екології регіону та підвищення рівня життя мешканців.

Матеріальна анатомія руїн

• 01Віконні рами
• 02Підвіконня / відливи
• 03Стінові панелі / сайдинг
• 04Підвісні стелі
• 05Труби
• 06Електричні короби / кабелі
• 07Водостоки

Зараз у Херсоні: системний розрив

Руйнування → демонтаж → змішування → вивезення на сміттєзвалище.

14 серпня 2026 року Херсонська міська територіальна громада ухвалила Стратегію розвитку. Для нашої організації, яка працює над впровадженням моделі перероблення пластикових відходів руйнувань, її прийняття стало не завершенням дискусії про майбутнє відновлення, а, навпаки, сигналом: включатися в цю роботу потрібно саме зараз.

Причина доволі проста.

У Стратегії вже закладено правильний принцип — управління відходами руйнувань за підходами циркулярної економіки. Це важлива зміна самої логіки відновлення: зруйнована будівля — це потоки бетону, цегли, металу, скла, деревини, PVC та інших полімерів, частина яких за належного сортування може бути повернута в економічний обіг.

У Стратегії є правильні слова. Є Build Back Better, зелений перехід, технологічне перероблення відходів руйнувань, циркулярна економіка. Більше того — План заходів прямо містить завдання: створити умови для управління відходами, що утворилися внаслідок пошкодження та руйнування будівель і споруд, за підходами циркулярної економіки.

Це правильна стратегічна постановка питання. Але коли ми пішли читати далі — від декларації до механізму реалізації — виявився розрив.

Безпосередньо під цим масштабним завданням План передбачає програму демонтажу незаконно встановлених, знищених і пошкоджених тимчасових споруд. Демонтувати небезпечні й незаконні конструкції потрібно. Але демонтаж тимчасових споруд — це не система циркулярного управління відходами руйнувань міста. І тим більше не для Херсона, де сама Стратегія говорить уже про понад 11 тисяч пошкоджених і зруйнованих обʼєктів та тисячі тонн специфічних відходів руйнувань.

Саме невідповідність масштабу стратегічного завдання і передбачених заходів є одним із критичних місць документа. Якщо місто спочатку профінансує масовий демонтаж, а систему роздільного збирання та перероблення створюватиме потім, значна частина ресурсу для циркулярного відновлення буде втрачена ще до появи самої системи. Матеріали змішаються, забрудняться, потраплять у загальний потік відходів або на місця видалення.

Для історичної забудови до цього додається ще одна незворотна втрата — автентична цегла, метал, дерево, архітектурні деталі та інші елементи реставраційної цінності можуть бути втрачені під час звичайного розбирання завалів.

Тому після ухвалення Стратегії для нас стало зрозуміло: наше завдання більше не обмежується створенням технології перероблення PVC.

Стратегія розвитку громади · документ → Бібліотека · link pending

Інша послідовність

Безпечний демонтаж → вилучення цінних елементів → сортування → відокремлення небезпечних компонентів → повторне використання → перероблення → безпечне видалення залишку.

Світ уже знає, що робити з руїнами. У 2026 році UNDP в Україні оприлюднила Стандартні операційні процедури щодо управління відходами від руйнувань — окрему систему безпечного, сталого і прозорого поводження з ними відповідно до українського законодавства та міжнародних практик.

У червні 2026 року UNDP разом із Міністерством розвитку громад та територій представила окреме техніко-економічне дослідження можливості створення в Україні ринкової системи рециклінгу та повторного використання відходів руйнувань. Дослідження розглядає вже не прибирання уламків, а стандарти, інфраструктуру, якість вторинних матеріалів та умови формування ринку.

Масштаб можливості величезний. За оцінкою UNDP, лише від пошкоджених і зруйнованих житлових будівель на підконтрольних Україні територіях станом на вересень 2025 року накопичилося близько 17,2 млн тонн debris; потенційно з цього потоку в Україні можна повернути в господарський обіг до 8,2 млн тонн вторинної сировини.

Українське законодавство теж рухається саме в цьому напрямі. Закон України «Про управління відходами» №2320-IX закладає ієрархію управління відходами та пріоритет відновлення ресурсів над видаленням. Постанова Кабінету Міністрів №1073 встановлює спеціальний порядок поводження саме з відходами, утвореними внаслідок воєнних руйнувань. А у 2026 році уряд окремо затвердив порядок виконання цільових показників підготовки відходів будівництва та знесення до повторного використання, рециклінгу та іншого матеріального відновлення.

Тобто питання вже не звучить: «Чи треба Україні переробляти матеріали руйнувань?» Україна вже формує для цього нормативну й методологічну систему.

Питання для Херсона інше:

«Чи стане Херсон одним із міст, які цю систему створять на практиці?»

Оцінки 17,2 / 8,2 млн тонн — VERIFY · документи UNDP та законодавство → Бібліотека · link pending

Ми маємо досвід

2008 · ≈ 2 000 тонн

Ще у 2008 році «Лучіда Дельта» відпрацювала модель переробки пластикових відходів. За час її реалізації було перероблено близько 2 000 тонн пластику.

2008 ───────────────── 2026

Сьогодні ми переносимо цей досвід у контекст відновлення Херсонщини.

Матеріальний ресурсний потік

Спочатку — дані.

• Що утворюється?
• Скільки?
• Якої якості?
• Що можна переробити?
• Яка підготовка потрібна?
• Який продукт отримаємо?
• Хто його використає?

Від пілота — до ресурсно-відновлювального технопарку

У нашій експертній пропозиції є більш амбітна ідея: дослідити доцільність створення у Херсоні спеціалізованого ресурсно-відновлювального кластеру — технопарку для окремих потоків відходів руйнувань і будівництва. Підкреслюємо слово «дослідити».

Ми не будемо спочатку малювати красивий технопарк, а потім шукати, чим його завантажити. Порядок має бути протилежним: дані → матеріальні потоки → технологічна придатність → ринок → техніко-економічне обґрунтування → пілот → інфраструктура → масштабування.

Можливо, Херсону потрібен один великий кластер. Можливо — кілька спеціалізованих потужностей. Можливо — мобільне обладнання плюс кооперація з існуючими підприємствами. Це повинні вирішити дані й економіка, а не бажання освоїти черговий капітальний бюджет.

Херсонська інженерна компетенція

У громади має бути власна інженерна компетентність. У межах підготовленої нами експертної пропозиції фахівці-технологи Херсонського заводу пластикових виробів висловили готовність долучитися до опрацювання питань ідентифікації, виділення, сортування та технологічних сценаріїв перероблення полімерних фракцій відходів руйнувань.

Для нас це принципово. Спочатку треба провести оцінювання матеріальних потоків (Material Flow Assessment): що реально буде утворюватися у Херсоні; в яких обсягах; якої якості; що технологічно придатне до перероблення; яка попередня підготовка необхідна; який продукт можна отримати; хто може його використати. І тільки після цього вирішувати, які потужності потрібні місту.

Від руїн до нового продукту

Пошкоджена рама → ідентифікація → сортування → підготовка → перероблення → вторинна сировина → новий виріб.

З вторинного PVC на виробничих потужностях можуть виготовлятися: труби зовнішньої та внутрішньої каналізації; фітинги; зовнішні водостічні системи; труби для поливу. Гранулят при цьому — проміжна вторинна сировина, а не кінцева обіцянка.

Економіка

Матеріал · робочі місця · локальне виробництво · ринок.

Якщо правильний принцип уже записаний у Стратегії, але механізм його реалізації ще не створений — це не причина відмовитися від роботи. Це причина цю роботу почати. Тому напрям циркулярного використання матеріалів відбудови ми переводимо з режиму листування у проєктний режим.

Ми будемо шукати партнерів. Залучати технологів. Працювати з українськими та міжнародними методиками. Шукати донорське фінансування для пілота. Досліджувати полімерний потік — передусім ПВХ-відходи будівництва й руйнувань. Перевіряти економіку. Дивитися на потенціал ресурсно-відновлювального кластеру. І пропонувати Херсону не ще одну декларацію про circular economy, а готовий, порахований і перевірений механізм її реалізації.

Бо для міста, яке буде відбудовувати тисячі обʼєктів, відходи руйнувань — це одночасно: екологічний ризик, ресурс, промислова політика, робочі місця, майбутній ринок вторинних матеріалів і частина економіки відбудови.

І вибір насправді дуже простий. Херсон може витрачати гроші, щоб перевозити власні руїни на звалище. А може навчитися повертати частину матеріалів зруйнованого міста у його нове життя.

Ми обираємо друге.

Людина

Відновлення має створювати дохід там, де сталося руйнування.

У страшних руйнуваннях прифронтових регіонів ми знайшли можливість розвитку. Після обстрілів накопичується значна кількість пластикового сміття — розбиті віконні рами, підвіконня, труби, водостоки, панелі. Ми плануємо прибрати пластикове сміття в регіоні, залучаючи мешканців до його збору. По-перше, це надасть можливість додаткового доходу жителям Херсонщини. По-друге, створить умови для запуску додаткового напрямку на заводі, а це — 100 нових робочих місць (цільовий показник). Те, що зараз отруює та руйнує довкілля, стане базою для розвитку.

Екологія

Сміттєзвалища — це ворог, який уже захопив 7% території України, що дорівнює площі Київської та Івано-Франківської областей разом узятих.

Україна є стороною Базельської конвенції, що накладає зобовʼязання щодо: створення національних стратегій для безпечної переробки та утилізації відходів, зокрема ПВХ; розвитку інфраструктури переробки пластиків, яка відповідає міжнародним стандартам. Конвенція передбачає особливий підхід до відходів, що утворилися внаслідок стихійних лих або воєнних дій. ПВХ не рекомендовано вивозити на сміттєзвалища або спалювати, оскільки це призводить до забруднення довкілля діоксинами, важкими металами та іншими шкідливими речовинами. Переробка є пріоритетним методом — механічна (для виробництва грануляту) або хімічна (для відновлення вихідних компонентів).

Дані про 7% території та формулювання Базельської конвенції — VERIFY · джерела → Бібліотека · link pending

Візуалізації (на основі реальних фото) тримаються поза документальним шаром — не публікуються як херсонські документальні кадри.

Як система працює на місці

Громада → пункт збору → облік / зважування → логістика → сортування → перероблення.

Ми вже сформували базову модель.

2026–2027Дані, безпека і пілот: baseline, картографування місць із пошкодженими будівлями; список громад та районів із найбільшими обсягами пластикових відходів; оцінка логістичних шляхів (дороги, відстань до заводу); залучення місцевої влади для збору інформації про масштаби забруднення.

2027–2030Інфраструктура і ринок: логістика, потужності, стандартизовані матеріальні потоки, партнерства з підприємствами, випробування вторинних матеріалів, формування попиту.

2030–2034Масштабування: інтеграція воєнних debris у постійну систему будівельних і демонтажних відходів, підвищення матеріального відновлення і скорочення захоронення.

Ключова модель проста: безпечний демонтаж → сортування → відновлення матеріалу → нове використання у відбудові.

Безпека

Mine / UXO · Structural safety · Contamination · Access · Logistics

Жодна тонна матеріалу не варта людського життя.

ВНПВибухонебезпечні предмети / боєприпаси, що не вибухнули. Ризик: у місцях зруйнованих будівель або на сміттєзвалищах можуть перебувати нерозірвані снаряди, міни та інші вибухонебезпечні предмети. Ймовірність висока в зонах активних бойових дій. Заходи: залучення саперних команд для перевірки та розмінування місць збору; спеціальні карти безпечних маршрутів; навчання працівників методам візуального розпізнавання ВНП; протокол дій у разі виявлення ВНП із негайним викликом фахівців.

БудівліНебезпека зруйнованих будівель. Ризик: конструктивна нестійкість та залишки вибухових речовин. Заходи: залучення професійних будівельних і саперних команд для оцінювання ризиків і безпечного доступу; дистанційне обладнання для обстеження; збір відходів виключно з зовнішніх ділянок, якщо будівлю визнано небезпечною.

Не завод. Система

Від пілота — до ресурсно-відновлювального кластеру.

Підкреслюємо слово «дослідити». Ми не будемо спочатку малювати красивий технопарк, а потім шукати, чим його завантажити. Дані раніше за архітектурні рендери; економіка раніше за освоєння бюджету.

Дані → матеріальні потоки → технологічна придатність → ринок → ТЕО → пілот → інфраструктура → масштабування.